PPWR: нові правила ЄС щодо упаковки і що вони означають для українських експортерів

З 12 серпня 2026 року в Євросоюзі застосовується Регламент (ЄС) 2025/40 про упаковку та відходи упаковки, скорочено PPWR (Packaging and Packaging Waste Regulation). Він замінив Директиву 94/62/ЄС, яка діяла з 1994 року. Для українських компаній, що відвантажують товар європейським партнерам або продають напряму покупцям у Польщі, Німеччині чи інших країнах ЄС, це не формальність: регламент поширюється на всю упаковку, з якого б матеріалу вона не була, і на товари з третіх країн так само, як на місцеві.

Нижче ми розібрали, які вимоги PPWR уже діють, які набудуть чинності пізніше, кого з українських продавців вони стосуються і що варто змінити в пакуванні вже зараз. Усі дати й цифри взяті з офіційного тексту регламенту на EUR-Lex, у дужках вказані номери статей, щоб їх легко було перевірити.

Що таке PPWR і чому він стосується українського бізнесу

PPWR — це регламент, а не директива. Директиву кожна країна переносила у своє законодавство по-своєму, тому вимоги в Польщі й Німеччині відрізнялися. Регламент діє напряму й однаково в усіх 27 державах-членах (ст. 71). Він охоплює весь життєвий цикл упаковки: склад матеріалів, перероблюваність, мінімізацію, маркування, розширену відповідальність виробника (EPR), збирання й переробку відходів (ст. 1).

Ключове правило сформульоване в статті 4: упаковку можна вводити в обіг на ринку ЄС, лише якщо вона відповідає регламенту. Держави-члени не можуть забороняти упаковку, яка відповідає вимогам статей 5–12. Тобто ваша коробка, стрічка, наповнювач і етикетка стають частиною товару, яку перевіряють так само, як сам виріб.

Хто ви з погляду PPWR: три типові сценарії

• Ви продаєте оптом імпортеру в ЄС. Імпортер — це особа, зареєстрована в ЄС, яка вводить в обіг упаковку з третьої країни (ст. 3(1)(17)). Перед цим він має переконатися, що виробник провів оцінку відповідності, склав технічну документацію, а упаковка промаркована (ст. 18(2)). На практиці це означає, що ваш партнер запитуватиме у вас дані про упаковку.
• Ви продаєте напряму кінцевим покупцям у ЄС через власний сайт чи маркетплейс. Регламент прямо називає «виробником» (producer) і продавця з третьої країни, який уперше робить доступними упаковані товари на території держави-члена безпосередньо кінцевим користувачам, зокрема за дистанційними договорами (ст. 3(1)(15)(d)). З цим статусом пов'язані реєстрація та EPR — про них нижче.
• Ви постачаєте упаковку або пакувальні матеріали європейському виробнику. Постачальник зобов'язаний надати виробнику всю інформацію й документацію, потрібну для підтвердження відповідності (ст. 16).

Ключові дати PPWR в одній таблиці

Більшість вимог до дизайну упаковки запрацює не одразу. Багато дат прив'язані до формули «1 січня 2030 року або певний строк після ухвалення делегованих чи імплементаційних актів, залежно від того, що настане пізніше». Ці акти Єврокомісія ще ухвалює, тому остаточні строки можуть зсунутися на пізніше.

* або пізніше: залежно від дати набрання чинності відповідних актів Єврокомісії.

Перероблюваність: оцінки A, B і C

Стаття 6 встановлює базову вимогу: уся упаковка на ринку ЄС має бути перероблюваною. Перероблюваність виражають у класах A, B або C (ст. 6(3), таблиця 3 додатка II). Таблиця прив'язує класи до оцінки за критеріями дизайну для переробки (design for recycling) у перерахунку на вагу одиниці упаковки:

• A — 95% і більше;
• B — 80% і більше;
• C — 70% і більше;
• менше ніж 70% — технічно неперероблювана упаковка, яку не можна вводити в обіг.

З 1 січня 2030 року (або через 24 місяці після набрання чинності делегованими актами, якщо це пізніше) на ринок допускається упаковка класів A–C, а з 1 січня 2038 року — лише A або B. Конкретні критерії для кожної категорії упаковки Єврокомісія має встановити делегованими актами до 1 січня 2028 року (ст. 6(4)), тому точний клас для конкретної коробки сьогодні не може назвати ніхто.

Проте вже зараз зрозуміло, в якому напрямі рухаються вимоги. Регламент оцінює упаковку разом з усіма компонентами: стрічка, етикетки та інші елементи мають бути сумісні з наявними системами збирання й переробки та не заважати переробці основного корпусу упаковки (ст. 6(9)). Найпростіше відповісти на це монопаперовим рішенням, коли коробка, стрічка й наповнювач належать до одного потоку «папір/картон». Наприклад, крафт-скотч, активований водою, замість поліпропіленового, а для обгортання — крафт-папір. Чим паперова стрічка відрізняється від звичайної, ми порівнювали в статті крафт-скотч vs звичайний скотч.

Важливо: такі матеріали відповідають напряму вимог щодо перероблюваності, але відповідність PPWR оцінюється для конкретної упаковки в цілому, і робить це виробник за процедурою регламенту. Жоден рулон стрічки сам по собі не робить посилку «сумісною з PPWR».

Мінімізація і правило 50% порожнього простору

До 1 січня 2030 року виробник або імпортер має забезпечити, щоб вага й об'єм упаковки були мінімально необхідними для її функції (ст. 10(1)). Окремо заборонено упаковку, що лише збільшує видимий об'єм товару: подвійні стінки, фальшиве дно, зайві шари (ст. 10(2)).

Для інтернет-магазинів найважливіша стаття 24. Компанії, які наповнюють групову, транспортну або e-commerce упаковку, мають забезпечити, щоб частка порожнього простору не перевищувала 50% (ст. 24(1)). Термін — 1 січня 2030 року або три роки після набрання чинності імплементаційними актами з методикою розрахунку, якщо це пізніше. Порожній простір — це різниця між об'ємом зовнішньої коробки та об'ємом торговельної упаковки всередині (ст. 24(3)).

Принципова деталь: простір, заповнений наповнювачем — паперовою стружкою, повітряними подушками, бульбашковою плівкою, пінопластом — за регламентом вважається порожнім (ст. 24(3)). Тобто наповнювач не «закриває» норму. Головний важіль — підбір коробки під товар. Як розрахувати розмір гофрокоробки, ми докладно описали в статті гофрокоробки для e-commerce. Мати кілька типорозмірів картонних коробок замість однієї «універсальної» — найпростіший крок у цьому напрямі.

Наповнювач при цьому нікуди не зникає: він захищає товар. Методика розрахунку, яку Комісія має ухвалити до 12 лютого 2028 року, повинна враховувати крихкі товари, предмети неправильної форми та посилки з кількома товарами (ст. 24(2)). Порівняння повітряних подушок і паперових наповнювачів є в матеріалі як заповнити пустоти в коробках, а вибір матеріалів — у розділі наповнювачі для коробок. Якщо торговельна упаковка водночас слугує e-commerce упаковкою, правило 50% до неї не застосовується, але вимоги мінімізації статті 10 залишаються (ст. 24(5)).

Перероблений вміст у пластиковій упаковці

Стаття 7 стосується лише пластикових частин упаковки. З 1 січня 2030 року (або через три роки після ухвалення методики розрахунку, якщо це пізніше) вони мають містити мінімальну частку переробленого пластику з побутових відходів, у середньому по заводу за рік:

• 30% — для контактно-чутливої упаковки з ПЕТ (крім одноразових пляшок для напоїв);
• 10% — для контактно-чутливої упаковки з інших пластиків;
• 30% — для одноразових пластикових пляшок для напоїв;
• 35% — для іншої пластикової упаковки, зокрема плівок і пакетів для відправлень.

З 1 січня 2040 року ці частки зростають до 50%, 25%, 65% і 65% відповідно (ст. 7(2)). Вимога не застосовується до пластикової частини, яка становить менше ніж 5% загальної ваги одиниці упаковки (ст. 7(5)(b)).

Що це означає на практиці: якщо ви відправляєте в ЄС товари в поліетиленових пакетах чи плівці, варто вже зараз питати постачальників про частку вторинної сировини. Альтернатива — паперові амортизатори, до яких стаття 7 не застосовується: стільниковий крафт-папір Honeycomb або бульбашковий папір Bubble Paper. Скільки стільникового паперу йде на одне відправлення, ми розрахували в статті скільки стільникового паперу потрібно на замовлення.

Багатооборотна тара: чи стосується це коробок

З 1 січня 2030 року компанії, які використовують транспортну упаковку на території ЄС (піддони, ящики, лотки, контейнери тощо), мають забезпечити, щоб щонайменше 40% такої упаковки були багатооборотними в межах системи повторного використання (ст. 29(1)). Для українських продавців тут дві важливі деталі. По-перше, ця вимога не застосовується до транспортної упаковки у вигляді картонних коробок (ст. 29(4)(d)). По-друге, мікропідприємства, які за рік вводять на території держави-члена не більше 1000 кг упаковки, звільнені від цих цілей (ст. 29(13)).

Отже, звичайна гофрокоробка для посилки під ціль 40% не підпадає. Але ваш європейський партнер, який працює з пластиковими ящиками чи піддонами, може попросити узгодити формат поставок під свою систему повторного використання.

Маркування і документація

З 12 серпня 2028 року (або через 24 місяці після ухвалення імплементаційних актів, якщо це пізніше) упаковка має нести гармонізовану етикетку з інформацією про склад матеріалу, засновану на піктограмах (ст. 12(1)). Транспортна упаковка від цього звільнена, але упаковка для e-commerce — ні. Упаковку, виготовлену або ввезену до цих строків, можна продавати ще три роки (ст. 12(12)). Етикетки, які можуть ввести споживача в оману щодо сталості упаковки, заборонені (ст. 12(8)), а екологічні твердження допустимі лише щодо властивостей, які перевищують мінімальні вимоги регламенту (ст. 14).

Крім того:

• на упаковці або через QR-код зазначаються назва чи торговельна марка виробника і поштова адреса (ст. 15(6)), а також дані імпортера (ст. 18(3));
• виробник проводить оцінку відповідності, складає технічну документацію та декларацію відповідності ЄС (ст. 15(2), 38, 39, додаток VII);
• документацію зберігають 5 років для одноразової упаковки і 10 років для багатооборотної (ст. 15(3)).

EPR: якщо ви продаєте напряму покупцям у ЄС

Розширена відповідальність виробника (EPR) означає, що «виробник» фінансує збирання й переробку упаковки, яку вводить на ринок (ст. 45(1)). Для продавця з України, який відправляє посилки покупцям у країнах ЄС, це означає:

• реєстрацію в національному реєстрі виробників кожної держави-члена, де ви вперше робите доступними упаковані товари (ст. 44(2)); без реєстрації продавати там не можна (ст. 44(4));
• призначення за письмовим дорученням уповноваженого представника з EPR у кожній такій державі (ст. 45(3));
• маркетплейси мають отримати від вас номер реєстрації та самодекларацію про виконання вимог EPR, перш ніж дозволити продажі (ст. 45(4)); схожу перевірку проводять фулфілмент-оператори (ст. 45(7)–(8)).

У грудні 2025 року Єврокомісія запропонувала призупинити обов'язок призначати уповноваженого представника для виробників, розташованих у ЄС, які продають в інші держави-члени. Восени 2026 року пропозиція ще проходить законодавчу процедуру, і в позиції Європарламенту для виробників із третіх країн цей обов'язок зберігається. Стежте за остаточним текстом.

PFAS та інші речовини, що викликають занепокоєння

Сумарна концентрація свинцю, кадмію, ртуті й шестивалентного хрому в упаковці не повинна перевищувати 100 мг/кг (ст. 5(4)). З 12 серпня 2026 року не можна вводити в обіг упаковку, що контактує з харчовими продуктами, якщо вміст PFAS дорівнює або перевищує 25 ppb для будь-якої окремої речовини PFAS (цільовий аналіз), 250 ppb для суми PFAS або 50 ppm для всіх PFAS, включно з полімерними (ст. 5(5)). Якщо ви експортуєте їжу в паперових чи картонних пакетах і лотках, запитайте у постачальника упаковки підтвердження щодо PFAS.

Чек-лист для експортера і онлайн-продавця

1. Визначте свою роль: експорт імпортеру, продаж напряму покупцям чи постачання упаковки (ст. 3, 16, 18).
2. Складіть перелік усієї упаковки: коробки, стрічка, наповнювач, пакети, етикетки — з матеріалами та вагою.
3. Там, де можливо, переходьте на монопаперові рішення, щоб компоненти не заважали переробці (ст. 6(9)).
4. Заведіть кілька типорозмірів коробок і рахуйте порожній простір з урахуванням того, що наповнювач теж вважається порожнечею (ст. 24).
5. Для пластикових пакетів і плівок запитайте у постачальників частку переробленого пластику (ст. 7).
6. Для харчової упаковки отримайте підтвердження щодо PFAS і важких металів (ст. 5).
7. Узгодьте з партнером у ЄС, які дані потрібні для технічної документації та маркування (ст. 12, 15, 18).
8. Якщо продаєте напряму покупцям — перевірте реєстрацію виробника та вимоги щодо уповноваженого представника в кожній країні (ст. 44, 45).

Відповіді на часті запитання

PPWR уже діє чи це справа майбутнього?

Регламент застосовується з 12 серпня 2026 року (ст. 71). Деякі вимоги, як-от ліміти PFAS у харчовій упаковці, діють з цієї дати, а вимоги до перероблюваності, мінімізації й порожнього простору — з 2030 року або пізніше.

Чи стосується PPWR мене, якщо я продаю через маркетплейс?

Так. Продавець із третьої країни, який робить доступними упаковані товари безпосередньо кінцевим користувачам у державі-члені, вважається «виробником» для цілей EPR (ст. 3(1)(15)(d)), а маркетплейс має отримати від нього реєстраційні дані (ст. 45(4)).

Чи можна написати на коробці «відповідає PPWR» або «екологічна упаковка»?

Обережно. Етикетки, що можуть ввести в оману щодо сталості, заборонені (ст. 12(8)), а екологічні твердження допустимі лише щодо властивостей, які перевищують мінімальні вимоги, із зазначенням, чого саме вони стосуються (ст. 14). Що насправді означає екологічне пакування, ми пояснювали в статті що означає екологічне пакування.

Чи треба переходити на багатооборотні коробки?

Для звичайних картонних коробок — ні: ціль 40% багатооборотної транспортної упаковки до них не застосовується (ст. 29(4)(d)). Вона стосується піддонів, пластикових ящиків, контейнерів тощо на території ЄС.

Застереження: ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Ми спиралися на текст Регламенту (ЄС) 2025/40, опублікований на EUR-Lex, і сторінку Єврокомісії про відходи упаковки. Регламент доповнюватимуть делеговані та імплементаційні акти, а до нього вже пропонують зміни, тому імпортерам і партнерам у ЄС варто перевіряти актуальну консолідовану версію тексту й національні правила країни продажу.

Якщо ви хочете перевести пакування на паперові матеріали — крафт-скотч, крафт-папір, стільниковий і бульбашковий папір, гофрокоробки — напишіть менеджеру Viskom. Допоможемо підібрати набір під ваш асортимент. А якщо на складі накопичується відпрацьований картон, зверніть увагу на шредери для картону CushionPack: вони перетворюють його на наповнювач для посилок.